БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ (1768–1772)
військово-політичний союз частини польсої шляхти і магнатів, опозиційно налаштованих до офіційного курсу короля Станіслава-Августа Понятовського на дотримання умов Варшавського договору 1768 р. та невдоволених втручанням Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої

 БІЛИЙ РУХ (1917–1920)
антибільшовицький рух 1917–20 рр.

 БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ (1891–1902)
таємна політична організація створена студентами Харківського університету; її учасники дали клятву на могилі Т.Г. Шевченка, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його ідеї; достеменно невідомо, скільки проіснувала організація - називаються дати включно до 1902 р.

 ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ (18–19 ст.)
національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного гніту на правобережній Україні наприкінці XVIII-го на початку XIX-го ст.

 ГЕТЬМАНСЬКИЙ РУХ (192?–)
прихильники політичні організації гетьмана Павла Скоропадського (Союз гетьманців-державників) та В'ячеслава Липинського (Братство українських класократів-монархістів, гетьманців)

 ДИСИДЕНТСТВО (1950-1980-ті)
учасники опозиційних рухів 1950–1980-х рр. у СРСР

 ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ (1876–1879)
таємна організація народників; ставили за мету щляхом масового селянського повстання повалити самодержавство, спрямувати державу на шлях некапіталістичного соціально-економічного розвитку, передати землю селянству

 КОНСЕРВАТИЗМ (18??–)
основними настановами українського консерватизму є прагнення зберегти національне середовище українців – мову, культуру, традиції, релігію тощо; переконання у необхідності відродження незалежної української держави

 КУРУЦИ (1671–1711) - Угорщина
учасники антигабсбурзьких повстань в королівстві Угорщина; здебільшого куруцами були етнічні угорці але серед них також були присутні словаки та русини; в 1711 році капітулювала остання фортеця, яка перебувала під контролем куруців – Мукачівський замок

 МАРКСИЗМ (19 ст.–)
узагальнена назва сукупності теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енґельса на історію, політику та суспільство загалом, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати, розвивати та втілювати на практиці

 МАСОНСТВО (17 ст.–)
релігійно-етичний рух у багатьох країнах світу, що ставить за мету моральне самовдосконалення та об'єднання людства в релігійному братерському союзі

 МОСКВОФІЛЬСТВО (19–20 ст.)
національно-культурна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини, Закарпатської України та українських емігрантів у Північній Америці у 2-й пол. 19 ст. – 30-х рр. 20 ст.

 НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ (1993–)
сучасна політична партія в Україні, яка веде свою історію від заснованої 1989 громадсько-політичної організації "Народний рух України за перебудову"

 НАРОДНИКИ (19 ст.)
діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи іншою мірою поділяли етичні, соціальні та політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, пов'язуючи з ними історичну перспективу оновлення життя широких народних мас

 НАРОДОВЦІ (19–20 ст.)
суспільно-політична течія серед західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла у 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті

 НАЦИЗМ (1919–1945) - Німеччина
політ. тоталітарний рух, який оформився у Німеччині та Австрії після І світ. війни й реалізувався в діяльності Націонал-соціаліст. робітн. партії Німеччини (НСДАП, 1919–1945), очоленої А.Гітлером; ґрунтувався на ідеях герм. експансіонізму та реваншизму, вождизму (фюрерства), екстремістського націоналізму, ксенофобії, антисемітизму та вищості "арійської раси"; окрім воєнної агресії, до злочинів націоналізму зараховують порушення норм міжнар. права щодо військовополонених, акти геноциду євреїв (Голокост), циган, знищення мирного населення окупованих країн

 НАЦІОНАЛІЗМ (188?–)
політичний рух, що проголошує своїми цілями боротьбу за політичну незалежність, збереження й розвиток української етнічної та культурної ідентичності

 ОТАМАНІЯ (1918–1923)
термін, що вперше був запропонований з метою опису історії Української Республіки 1918–1923 років В.К. Винниченком; маючи перед собою багатьох противників, Директорія УНР не спромоглася створити вертикаль влади і тому не контролювала становища навіть у регіонах, які знаходилися під її юрисдикцією; виникає велика кількість партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), що виступали фактичною військовою і політичною владою в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади

 ПАНСЛАВІЗМ (17??–)
культурна й політична течія, поширена в державах, населених слов'янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності

 ПРОМЕТЕЇЗМ (1921–) - Польща
очолюваний міжвоєнною Польщею рух діаспорних політичних організацій народів колишньої Російської імперії задля спільної боротьби проти СРСР за створення своїх національних держав; значною мірою виник завдяки діяльності Уряду УНР у вигнанні